Прямой эфир
» » Полный текст проекта "Закона о лоббировании" 5144-1

Полный текст проекта "Закона о лоббировании" 5144-1

Проект Закону про лобіювання №5144-1

ПРОЕКТ вноситься народними депутатами України:
Найєм Мустафа-Масі, Веселова Наталія Василівна, Іонова Марія Миколаївна, Гринів Ігор Олексійович, Голуб Владислав Володимирович, Береза Борислав Юхимович, Вадатурський Андрій Олексійович, Бєлькова Ольга Валентинівна, Маркевич Ярослав Володимирович, Козаченко Леонід Петрович, Кужель Олександра Володимирівна, Кондратюк Олена Костянтинівна

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про лобіювання»

Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:
  1. договір про надання послуг з лобіювання угода, що вчиняється між суб’єктом лобіювання і замовником (замовниками) послуг з лобіювання з метою врегулювання питань надання таких послуг;
  2. замовник послуг з лобіювання – фізична або юридична особа, яка є стороною договору про надання послуг з лобіювання, на замовлення якої суб’єкт лобіювання за винагороду, або без неї, надає послуги з лобіювання;
  3. лобіювання – вплив суб’єкта лобіювання на діяльність Верховної Ради України, її посадових осіб, народних депутатів України під час процесу розробки, прийняття, скасування або зміни ними нормативно-правових актів;
  4. об’єкт лобіювання – правотворчість у Верховній Раді України та її органах;
  5. предмет лобіювання – закони та інші правові акти Верховної Ради України;
  6. суб’єкт лобіювання (лобіст) – будьяка фізична або юридична особа, а також особа, що здійснює лобіювання від імені суб’єкта лобіювання, зареєстрована у встановленому законодавством порядку та внесена до Електронного реєстру суб’єктів лобіювання.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на правовідносини, що виникають між замовниками послуг з лобіювання, суб’єктами лобіювання, Верховною Радою України, її посадовими особами, народними депутатами України, а також на правовідносини, що виникають у зв’язку із набуттям та втратою особи статусу суб’єкта лобіювання.
Стаття 3. Правове регулювання лобіювання
Правовідносини, що виникають між суб’єктом лобіювання та Верховною Радою України, її посадовими особами, народними депутатами України, під час процесу розробки, прийняття, скасування або зміни ними нормативно-правових актів регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими нормативноправовими актами.
Стаття 4. Принципи здійснення лобіювання
  1. Законність – здійснення лобіювання у порядку та відповідно до вимог, встановлених законом.
  2. Прозорість та відкритість – надання суб’єктам лобіювання вичерпної, об'єктивної, достовірної інформації про свою діяльність.
  3. Доброчесність заборона представництва суб’єктам лобіювання одночасно двох і більше конкуруючих між собою замовників послуг з лобіювання, якщо це може спричинити конфлікту їхніх інтересів.
  4. Добровільність – лобіювання здійснюється за взаємною згодою замовника послуг з лобіювання та суб’єкта лобіювання.
  5. Рівність – лобіювання здійснюється без надання привілеїв суб’єкту лобіювання чи обмеження його у правах, передбачених цим Законом.
Стаття 5. Гарантії здійснення лобіювання
Здійснення лобіювання гарантується:
  1. правом Верховної Ради України, її посадових осіб, народних депутатів України взаємодіяти з суб’єктом лобіювання у порядку, визначеному цим Законом, не втручатися у законну діяльність суб’єкта лобіювання;
  2. доступом суб’єкта лобіювання до приміщень Верховної Ради України у порядку, визначеному законодавством;
  3. відкритістю інформації про лобіювання як з боку Верховної Ради України, так і з боку суб’єкта лобіювання та замовника послуг з лобіювання.
Стаття 6. Методи лобіювання
До методів лобіювання належать:
  1. підготовка та розповсюдження пропозицій щодо необхідності прийняття нормативно-правових актів, інформаційно-аналітичних матеріалів, результатів соціологічних та інших досліджень щодо питань, які є предметом регулювання нормативно-правових актів;
  2. участь у розробці проектів нормативно-правових актів, що приймаються Верховною Радою України;
  3. контакти суб’єкта лобіювання з Верховною Радою України, її посадовими особами, народними депутатами України, їх помічниками консультантами (телефонні розмови, надсилання поштою (електронною поштою) заяв, скарг та пропозицій, телеграфних, або факсимільних повідомлень, особистий прийом та за допомогою інших засобів зв’язку) під час представництва та захисту інтересів замовника послуг з лобіювання;
  4. подання до Апарату Верховної Ради України власних аналітичних матеріалів щодо законопроекту протягом 21-денного строку з дня реєстрації такого законопроекту;
  5. безперешкодний доступ, за попередньою акредитацією, на засідання комітетів Верховної Ради України.
РОЗДІЛ ІІ. НАБУТТЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА ЛОБІЮВАННЯ
Стаття 7. Набуття статусу суб’єкта лобіювання
1. Особа набуває статусу суб’єкту лобіювання з моменту внесення відомостей про неї до Електронного реєстру суб’єктів лобіювання.
2. Не може бути суб’єктом лобіювання фізична особа, яка:
1) зазначена у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі така особа – протягом одного року з дня звільнення або припинення діяльності в сфері виконання своїх функціональних обов’язків;
2) має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення умисного тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
3) притягалася на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного злочину;
4) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
Стаття 8. Електронний реєстр суб’єктів лобіювання
1. З метою збирання, зберігання, обліку та надання інформації про суб’єктів лобіювання Апаратом Верховної Ради України ведеться Електронний реєстр суб’єктів лобіювання (Реєстр).
2. Ведення Реєстру є безкоштовним, здійснюється відповідно до цього Закону та Положення про Електронний реєстр суб’єктів лобіювання, що затверджується керівником Апарату Верховної Ради України.
3. Реєстр ведеться державною мовою з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами.
4. Програмне забезпечення Реєстру повинно забезпечувати:
1) автоматизацію процесу реєстрації та інших реєстраційних дій, та відтворення його процедур;
2) заповнення та друк форми заяви;
3) контроль за повнотою внесення записів до Реєстру та проведенням реєстраційних дій;
4) пошук взаємозв’язків між юридичними особами та їхніми засновниками (учасниками), кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами), у тому числі кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) засновника, керівниками юридичних осіб, візуалізацію всіх прямих та непрямих зв’язків;
5) ведення реєстраційних справ в електронній формі та створення їх електронного архіву;
6) інформаційну взаємодію між Реєстром та інформаційними системами державних органів;
7) захист даних згідно із законом;
8) виконання в повному обсязі функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, актуалізація та обробка даних, права доступу тощо);
9) проведення інших операцій, визначених цим Законом.
5. До Реєстру вносяться наступні відомості:
1.) При реєстрації:
1.1.) організаційно-правова форма суб’єкта лобіювання;
1.2.) ім’я фізичної або найменування юридичної особи суб’єкта лобіювання;
1.3.) фактичне місце проживання фізичної або місце реєстрації юридичної особи суб’єкта лобіювання;
1.4.) контактний номер телефону суб’єкта лобіювання;
1.5.) веб-сайт – суб’єкта лобіювання, за наявності;
1.6.) керівник юридичної особи – суб’єкта лобіювання;
1.7.) сфера діяльності юридичної особи – суб’єкта лобіювання;
1.8.) відомості про засновників та учасників юридичної особи – суб’єкта лобіювання;
1.9.) відомості про кінцевих бенефіціарів юридичної особи – суб’єкта лобіювання;
1.10.) сфера інтересів суб’єкта лобіювання;
1.11.) персональні дані фізичних осіб (членів, співробітників і т.д.), що здійснюють лобіювання від імені суб’єкта лобіювання, їх персональні даніім’я, адреса фактичного місця проживання та контактний номер телефону фізичної особи – суб’єкта лобіювання.
2.) У випадку укладення договору про надання послуг з лобіювання:
2.1.) організаційно-правова форма замовника послуг з лобіювання;
2.2.) ім’я фізичної або найменування юридичної особи замовника послуг з лобіювання;
2.3.) фактичне місце проживання фізичної або місце реєстрації юридичної особи замовника послуг з лобіювання;;
2.4.) контактний номер телефону замовника послуг з лобіювання;
2.5.) веб-сайт – замовника послуг з лобіювання, за наявності;
2.6.) керівник юридичної особи – замовника послуг з лобіювання;
2.7.) сфера діяльності юридичної особи – замовника послуг з лобіювання;
2.8.) відомості про засновників та учасників юридичної особи – замовника послуг з лобіювання;
2.9.) відомості про кінцевих бенефіціарів юридичної особи – замовника послуг з лобіювання;
2.10.) сфера інтересів замовника послуг з лобіювання;
2.11.) предмет лобіювання;
2.12.) кількість осіб, що здійснюють лобіювання від імені суб’єкта лобіювання, в інтересах замовника послуг з лобіювання, їх персональні дані ім’я, контактний номер телефону фізичної особи – суб’єкта лобіювання, а також їхня активність у відсотках щодо реалізації договору у відношенні до робочого дня;
2.13.) фінансові показники, що відображають кошторис передбачений договором про надання послуг з лобіювання, відповідно до статті 13 цього Закону.
3.) Поточні відомості:
3.1.) предмет лобіювання;
3.2.) кількість осіб, що здійснюють лобіювання від імені суб’єкта лобіювання щодо конкретного предмету, їх персональні дані ім’я, контактний номер телефону фізичної особи – суб’єкта лобіювання, а також їхня активність у відсотках щодо реалізації договору у відношенні до робочого дня;
3.3.) відомості про укладення договору про надання послуг з лобіювання з іншим суб’єктом лобіювання у випадку коли суб’єкт лобіювання виступає в якості замовника послуг з лобіювання;
3.4.) про припинення права на лобіювання;
3.5.) фінансові показники, що відображають річні витрати на лобіювання відповідно до статті 13 цього Закону;
3.6.) фінансові данні у вигляді доходу згідно щорічної податкової звітності.
6. Відомості, передбачені частиною п’ятої цієї статті, обробляються Апаратом Верховної Ради України протягом п’яти робочих днів з моменту їх внесення. Обробка персональних даних, що містяться у Реєстрі, здійснюється Апаратом Верховної Ради України відповідно до вимог законодавства у сфері захисту персональних даних.
7. За результатами внесення відомостей, передбачених пунктом першим частини п’ятої цієї статті, до Реєстру Апаратом Верховної Ради України створюється персональна сторінка суб’єкта лобіювання в Реєстрі, присвоюється ідентифікаційний номер, що засвідчує внесення Апаратом Верховної Ради України відповідної особи до Реєстру.
8. Відомості Реєстру є відкритими для безоплатного доступу на офіційному вебсайті Верховної Ради України відповідно до вимог законодавства про інформацію, у тому числі у формі відкритих даних. Не підлягають оприлюдненню відомості з Реєстру про адресу місця проживання та контактний номер телефону фізичної особи – суб’єктам лобіювання та/або замовника послуг з лобіювання. 
Стаття 9. Механізми контролю
  1. Будь-яка особа за затвердженою формою на веб-сайті Верховної Ради України може повідомити Апарат Верховної Ради України про виявлення неподання, несвоєчасного подання або подання завідомо недостовірної інформації суб’єктом лобіювання до Реєстру.
  2. У разі отримання повідомлення про виявлення неподання, несвоєчасного подання або подання завідомо недостовірної інформації суб’єктом лобіювання до Реєстру, Апарат Верховної Ради України зобов’язаний протягом п’яти робочих днів попередити суб’єкт лобіювання про те, що таке повідомлення буде направлено для розгляду до Національного антикорупційного бюро України. 3.
  3. Апарат Верховної Ради України подає щоквартально зведену інформацію до Національного антикорупційного бюро України щодо повідомлень про виявлення неподання, несвоєчасного подання або подання завідомо недостовірної інформації суб’єктом лобіювання до Реєстру для їх подальшого розгляду детективами Національного антикорупційного бюро України.
Стаття 10. Припинення прав передбачених цим Законом
  1. Суб’єкти лобіювання втрачають права, передбачені цим Законом, з моменту внесення Апаратом Верховної Ради України запису про виключення такого суб’єкта лобіювання з Реєстру.
  2. Підставами для внесення Апаратом Верховної Ради України запису про припинення права на лобіювання можуть бути виключно:
1) подання суб’єктом лобіювання до Апарату Верховної Ради України заяви про припинення здійснення лобіювання;
2) набрання законної сили обвинувального вироку суду стосовно суб’єкта лобіювання за вчинення умисного тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
3) набрання законної сили обвинувального вироку суду стосовно суб’єкта лобіювання за вчинення корупційного злочину;
4) визнання фізичної особи – суб’єкта лобіювання недієздатною або обмежено дієздатною;
5) вступ фізичної особи – суб’єкта лобіювання на державну службу; 6) невиконання суб’єктом лобіювання обов’язків, визначених статтею 11 цього Закону;
7) смерть фізичної особи суб’єкта лобіювання, оголошення її померлою або безвісно відсутньою;
8) припинення юридичної особи суб’єкта лобіювання;
9) на підставі набрання законної сили постанови про адміністративне правопорушення винесеної детективами Національного Антикорупційного Бюро України в порядку, передбаченому (абзацом) частиною другою статті 172-2 «Кодекс України про адміністративні правопорушення».
3. Апарат Верховної Ради України зобов’язаний внести запис про припинення права на лобіювання протягом п’яти днів з моменту отримання відомостей про настання випадку, зазначеного в частині другій цієї статті.
РОЗДІЛ ІІІ. ЗДІЙСНЕННЯ ЛОБІЮВАННЯ
Стаття 11. Права та обов’язки суб’єкта лобіювання
1. Суб’єкт лобіювання має право:
1) представляти і захищати права та законні інтереси суб’єкта лобіювання та/або замовника послуг з лобіювання;
2) звертатися до Верховної Ради України, її посадових осіб, народних депутатів України та отримувати від них інформацію, за винятком інформації з обмеженим доступом;
3) зустрічатися з народними депутатами України щодо питань, які є предметом лобіювання;
4) готувати та розповсюджувати серед посадових осіб Верховної Ради України, народних депутатів України експертно-аналітичні матеріали, результати соціологічних й інших досліджень з питань, що є предметом лобіювання;
5) брати участь у процесі розроблення проектів нормативно-правових актів Верховної Ради України;
6) доступу до приміщень Верховної Ради України в установленому законодавством порядку;
7) безперешкодного доступу, за попередньою акредитацією, на засідання комітетів Верховної Ради України.
2. Суб’єкти лобіювання зобов’язані:
1) неухильно дотримуватися у своїй діяльності положень Конституції та законів України;
2) надавати достовірну інформацію про лобіювання у порядку, встановленому цим Законом;
3) вчасно вносити до Реєстру визначені цим Законом дані, в тому числі щодо укладання договорів про надання послуг з лобіювання;
4) дотримуватися режиму роботи та не перешкоджати діяльності Верховної Ради України;
Стаття 12. Права та обов’язки замовника послуг з лобіювання
1. Замовники послуг з лобіювання мають право:
1) знайомитися з будь-якими матеріалами суб’єкта лобіювання, пов’язаних з виконанням договору про надання послуг з лобіювання;
2) отримувати від суб’єкта лобіювання звіти про хід лобіювання;
3) укладати договір про надання послуг з лобіювання одночасно з декількома суб’єктами лобіювання;
4) надавати до Апарату Верховної Ради України інформацію про порушення суб’єктом лобіювання його обов’язків, визначених цим Законом.
2. Замовник послуг з лобіювання зобов’язаний:
1) надавати суб’єктам лобіювання необхідну для здійснення лобіювання інформацію про себе;
2) передбачити у договорі про надання послуг з лобіювання обов’язок суб'єкта лобіювання внести відомості до Реєстру.
Стаття 13. Фінансування лобіювання.
  1. Будьякі фінансові операції, що пов’язані з лобіюванням, повинні здійснюватися у безготівковій формі.
  2. Суб’єкт лобіювання зобов’язаний оприлюднити кошторис, передбачений договором про надання послуг з лобіювання, а також річні витрати на лобіювання та пов’язані з лобіюванням за затвердженою у вигляді діапазонів формою, передбаченою в Реєстрі.
  3. Суб’єкти лобіювання зобов’язані оприлюднювати в Реєстрі свої доходи згідно щорічної податкової звітності.
РОЗДІЛ IV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
  1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
  2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) У Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 14-15, № 16-17, ст.133) внести такі зміни:
1.1. В статтю 91 додати частину 11 та викласти у такій редакції: «11. Якщо законопроект розроблено за участі осіб, які відповідно до положень Конституції України не є суб’єктами законодавчої ініціативи, до законопроекту подається списком авторів, що містить імена авторів та учасників розробки законопроекту, а також (при наявності) посади та назви організацій, які вони представляють.»;
1.2. У частині 2 статті 91 замінити текст «…в частині першій...» на «…в частинах першій та першій з позначкою один…»;
1.3. Викласти частину 4 статті 92 у такій редакції: «4. Усі зареєстровані законопроекти, проекти інших актів та супровідні документи, а також власні аналітичні матеріали передбачені в частині третій з позначкою один, статті 93 цього Закону вводяться Апаратом Верховної Ради до бази даних законопроектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайту Верховної Ради..»;
1.4. В статтю 93 додати частину 31 та викласти у такій редакції: «31. Суб’єкти лобіювання мають право протягом 21-денного строку з дня реєстрації законопроекту подати власні аналітичні матеріали до нього. Вимоги щодо таких аналітичних матеріалів затверджуються Розпорядженням Голови Верховної Ради України.»;
1.5. Викласти частину 1 статті 97 у такій редакції: «1. Щодо кожного законопроекту, включеного до порядку денного сесії Верховної Ради, Апарат Верховної Ради та головний комітет ведуть справу законопроекту. Справа законопроекту містить документи, внесені в порядку законодавчої ініціативи, документи, підготовлені в процесі розробки, розгляду, доопрацювання, прийняття відповідного законопроекту Верховною Радою, документи, які підготовлені органами Верховної Ради, державними органами, установами і організаціями за зверненням Верховної Ради, а також власні аналітичні матеріали передбачені в частині третій з позначкою один, статті 93 цього Закону.».
1.6. В частину 2 статтю 97 додати пункт 61 та викласти у такій редакції:
«61. аналітичні матеріали, подані відповідно до третьої з позначкою один, статті 93 цього Закону;»
2) У Закон України «Про комітети Верховної Ради України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 19, ст.134) внести такі зміни:
2.1. В статтю 48 додати частину 31 та викласти у такій редакції:
« 3-1. У засіданнях комітетів мають право брати участь особи, які є авторами та учасниками розробки законопроекту, що розглядається, та (або) особами чи представниками осіб, які подали власні аналітичні матеріали до законопроекту відповідно до частині третьої з позначкою один, статті 93 Закону України «Про Регламенту Верховної Ради України.».
3) У «Кодекс України про адміністративні правопорушення» внести такі зміни:
3.1. Главу 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) доповнити статтею 172–2 такого змісту:
«Стаття 172–2. Порушення законодавства в сфері лобіювання
Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації суб’єктом лобіювання до органу який здійснює ведення Електронного реєстру суб’єктів лобіювання,
– тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне порушення вимог подання такої інформації, упродовж року, з моменту накладення останнього стягнення передбаченого санкцією цієї статті,
- тягне за собою заборону особі на здійснення лобіювання строком на 2 роки.
Здійснення лобіювання, надання послуг з лобіювання без реєстрації в порядку, установленому законами та нормативно-правовими актами України,
– тягне за собою накладення штрафу від чотирьохста до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
3.2 Главу 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) доповнити статтею 222–3 такого змісту:
«Стаття 222–3. Національне антикорупційне бюро України
Детективи Національного антикорупційного бюро України розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення законодавства в сфері лобіювання передбачених в статті 172–2 цього Кодексу.»
3. Стаття 1722 Глави13А Кодексу України про адміністративні правопорушення вступає в силу з 1 січня 2018 року.
4. Пункт 2.13. частини 5 статті 7 цього Закону вступає в силу з 1 січня 2018 року.
5. Пункт 3.5. частини 5 статті 7 цього Закону вступає в силу з 1 січня 2018 року.
6. Пункт 3.6. частини 5 статті 7 цього Закону вступає в силу з 1 січня 2018 року.
7. Стаття 9 цього Закону вступає в силу з 1 січня 2018 року.
8. Частина 2 та 3 Статті 13 цього Закону вступає в силу з 1 січня 2018 року.
Голова Верховної Ради А.В. Парубій 

Скачать полный текст:


Скачать файл: proekt-zakonu-05.10.2016.pdf [267,71 Kb] (cкачиваний: 5)
Посмотреть онлайн файл: proekt-zakonu-05.10.2016.pdf
Скачать файл: poyasnyuvalna-zapiska.pdf [381,97 Kb] (cкачиваний: 4)
Посмотреть онлайн файл: poyasnyuvalna-zapiska.pdf

Интересная новость

Новые подробности о связях экс-советника Трампа с Россией

Новые подробности о связях экс-советника Трампа с Россией

Флинн приехал в Москву 10 декабря 2015 года на празднование 10-летия Russia Today и выступил там с речью. В трехдневной поездке его сопровождал сын, …